Лiтати серпокрильцевi! Лiтати!
Хоч вiн не вмiє по землi ходить,
але нiхто не може так розтяти
повiтряну, тонку i срiбну мить.
Так швидкiсно, маневрено, грацiйно
кидатись в вир: то в височiнь, то вниз,
й чiплятись в одночасi кумедiйно -
всi кiгтики гостренькi - за карниз.
Якi ви смiлi, птахи-невелички -
землi сказати: "Ти про нас забудь!",
i мати лиш одну пташину звичку -
лiтати! I у цьому ваша суть!
Я вам не заздрю, янголи маленькi.
Летiть! Для вас - небесна течiя!
Й паперу аркуш дихає легенько,
бо хто ж про вас напише, як не я?
Лiтати серпокрильцевi! Лiтати!
© Copyright: Валентина Степанишина, 2020
Свидетельство о публикации №120092306572
Свидетельство о публикации №120092306572
Рецензии