Який красивий ранок. На світанні
завжди тріпоче у повітрі благодать.
Вже гаснуть в сірій млі зірки останні,
і роси на пелюстках ніжно миготять.
Ще обрій не впустив промінчик перший,
та заяріла світло-сіра мерехтінь.
Туман на просіці лежить завмерши,
та вже світанок геть прогнав сутінь.
Вже треті півні піють із просоння.
В болоті жаби кумкають своїх пісень...
Ось-ось. Ще трішки. Й перший промінь сонця,
несміло виб'ється. Й почнеться новий день.
На свiтаннi
© Copyright: Людмила Татур, 2020
Свидетельство о публикации №120092300474
Свидетельство о публикации №120092300474
Рецензии
