Осінь одягнула в тепле люд,
Смакує чорною кавою.
І плед ,і вже затишно тут,
Дуже вона цікава.
Вчора ще сонце літнє,
Спека вдень не спадала,
А зранку вітер з хмарами
З осіннім днем загрались.
От і взуває погода в кеди
І светр вдягає осінній.
З літом прощатися нагода,
Вересень, - вирій.
А вечори тепер холодні
В тумані ранки.
І країна зависла в омані ,
Гола як обірванка.
Біжить народ на роботу
На сніданок п'є чорну каву,
Обідає що має,-
Більш кава з "вайфаєм".
Осіння пора, задощило.
Кажуть депресія, нудить...
А я хочу дощів, що змиють
З очей полуду...
Піду по алеям сумним
В багрянці полину в думи.
Нап'юся до схочу осені,
Ковтаючи сльози з сумом.
Вересень
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120092209347
Свидетельство о публикации №120092209347
Рецензии
