Ти тримаешь її у долонях,
Носиш у серці, відчуваєш у скронях
Подеколи криком її вирваєш
Із серця, душі, почуттів
Вона має силу, страшну і гарячу
Бува панацеєй, та може й отрутой
Хтось п’є її розум втрачаючи
Для когось крихкість іі стіною стає
Голос її різний буває,
Хтось релігієй її називая
Хтось тихим словом душі
Вночі промовляє
Ти тримаешь її у долонях,
У серці, душі і у скронях
Ти тримаєш її
В ра
© Copyright: Виктория Сакуура, 2020
Свидетельство о публикации №120092206225
Свидетельство о публикации №120092206225
Рецензии