Страшне своїм безмежжям поле,
Де треба дуже довго йти,
Могилку рідну щоб знайти,
І не заплакати від болі...
Тут обелісків небагато,
Їх ще поставити не встигли,
Хрестів же на війні загиблим -
Важко, мабуть й порахувати...
Безвтішно плаче чиясь мати,
Що сина більше не вернуть,
Жахіття смерті не забуть,
Горя її не описати...
Усі ми винні перед тими,
Хто віддали свої життя,
Пішли за нас у небуття -
Лишившись вічно молодими...
22-09-2020.
#ШевченкоАлександр1962
Поле с хрестами
© Copyright: Александр Шевченко 62, 2020
Свидетельство о публикации №120092204009
Свидетельство о публикации №120092204009
Рецензии