Гадаєш, це надто просто
Наосліп її сліди
Шукати? Напитись вдосталь
З джерел, де нема води?
Спочити до ранку в мирі -
Сни - хоч кіно знімай?
А вранці в її квартирі
Рухатись за небокрай?
Гадаєш, нема на денці
Для вічної мерзлоти
Місця у неї в серці -
Нехай це не будеш ти?
Вона як острів, можливо.
Безлюдний - тобі дарма.
Чи стане, і це важливо,
На втечу сил, зокрема.
Весь час ти гадаєш ревно -
Із зорями віч на віч.
Допоки, хоч вже даремно,
Ключами задзвонить ніч.
Надто просто
© Copyright: Стах Розсоха, 2020
Свидетельство о публикации №120092203078
Свидетельство о публикации №120092203078
Рецензии
