Неначебто позбавлені батьківства.
Ми - сироти небесної родини.
Голодні, спраглі, все чекаєм нині
То розуміння, то піти щоб звідси.
Чекаємо любові і турботи,
Щоб замість Батька був хто-небудь інший,
Дувуємось, коли ж то перший-ліпший,
Руйнує все, що будувалось в роки.
Ми - сироти небесної родини,
Ні батька ми не знаємо, ні хати
Хотіли б, та не знаєм, як кохати.
Хотіли б, не згадаєм, хто ми нині
Сироти небесно родини
© Copyright: Ассоль Шульженко, 2020
Свидетельство о публикации №120091805781
Свидетельство о публикации №120091805781
Рецензии