Мої думки в ніч розлетілися
Пташки сполохані знялись.
Розхитані якісь, розхристані
Й до купи не зібрати їх.
Як з цим, що у душі,я маю впоратись?
Так утомилася бути сильною,
Ні з чим не хочу вже боротись.
Слабка, тож обіймай мене серденько.
Лише здаюся леді я залізною,
Насправді ніжна і м'якенька.
В твоїх обіймах потону,
Один ти знаєш що така,
В твоє кохання я пірну,-
До ранку заховаюсь в твоїх руках.
Втома
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120091708563
Свидетельство о публикации №120091708563
Рецензии
