Душа всотає спрагло усолоду,
Сп'яніла від лаванди аромату -
Вбирає амбру сонця і свободи
Під синім небом, хмарами розтятим.
Пронизливе осяяння пророче
Утаємничить дух у сенси світу
І звільнить від полуди розум й очі...
Заб'ється серце в ритмі dolce vita!
Ця мить лавандова єднання зі світами,
Де щирість мрій сумління не тривожить,
І не знецінені чуття словами,
І де буття любов на радість множить.
Душа всота спрагло усолоду
© Copyright: Петренко Ольга, 2020
Свидетельство о публикации №120091605341
Свидетельство о публикации №120091605341
Рецензии
