Як хочеться часом подихати морем

Як хочеться часом подихати морем,
Дивитись на хвилі і просто мовчать,
Відкинуть думок неосилені гори,
Від сонця чоло в капелюсі сховать...

Нехай верещать невгамовані чайки
І в ноги пече, як вугілля, пісок
Хай білі залишаться смуги від майки
Та плечі згорілі печуть до кісток...

Хіба ж це важливо коли в ці хвилини
Про все забуваєш, й над морем летиш
Заплющуєш очі та бачиш картину...
Вдихаєш піони і ... вдома сидиш...
Люба Охман.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →