Як би ця ніч мовчала...
Я б здивувався щиро.
Я хочу від начала,
На світі,-для всіх-миру.
Де усмішки дитячі...
Де шкряботіння в вікна.
Де дощиком заплаче...
Подруга осінь,-вірна.
Спочатку і до скону,
Глядіти в небо чисте.
Де вітер хилить крону,
Де виноград,-намисто.
Де у садах віднині...
Квіт вишні білий-білий.
А на кущі в калині...
Плід ягід смаком спілий.
Я кожному віддав би...
Частину серця свого.
Як би ж добріли люди,
Від щастя,й від усього...
Що маревом на долі,
На Бога зупиніться.
Бо в волошковім полі...
Найкраще мені спиться.
Під зорями в ромашках,
Під гіркоту в полині.
Без миру буде тяжко,
Ще важче аніж нині.
(Понкратова.О.В.)
Де вiтер хилить крону
© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120091408237
Свидетельство о публикации №120091408237
Рецензии