День осені добіг вже до завершень,
Вечірня гасне в небесах заграва
І вітер розпочав у косах танець,
Він дуже полюбляє цю забаву.
В садок злетів колише гілля вишні,
На яблуні старій зриває листя .
Мені приємно на все це дивитись.
Ніч огорта теплом в осінній тиші.
І зорі роздивляться з небес, - душа у сповитку, загорнута в кохання...
Чомусь не спиться.
А ніч шепоче, - спи засни і без вагання,тебе твоє кохання не полишить.
Хай не шумлять вітриська злом
Первісним і у душі не роблять протяг.
Зійшло кохання наче зірка
І серце полонило своїм дотиком.
Ніч добігає до кінця,
Світанок розгорнув куліси
І сонце викотив з небесного яйця
І народився день,в якому я і ти.
Осiнь i кохання
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120091108045
Свидетельство о публикации №120091108045
Рецензии