Ти знову тягнеш з рани сльози
Ти знову тягнеш з рани сльози,
Гіркі, принизливі слова
Лунають наче постріли.
І на колінах довгий час
Ми Господа благали,
Щоб не покинув нас.
І ось пролився довгий дощ,
І ми упали у калюжі,
Де кров братів і мертві очі,
Жбурнули нас у океан,
Кісток розбитих серед поля,
Горів і плавився метал,
А ми дивилися угору,
Як дим кружляв
Забив легені смородом.
Ти знову тягнеш з рани сльози
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2020
Свидетельство о публикации №120091006902
Свидетельство о публикации №120091006902
Рецензии
