Якщо колись не знадобиться
Моє пробачення тобі,
Збиру я гордість по крупицях,
Піду блукати в самоті.
Можливо стану я молити,
Благати в темряві пустій,
Змінити на бажання жити
Тягар зруйнованих надій.
І буде мариво щоденне
В моїй присутнє голові:
Тобі, щастливому без мене,
Вершини корються нові.
Я не ображусь, не заплачу,
Та викличе у серці жаль
Те, як же легко ти пробачив
Собі таку мою печаль.
Якщо колись не знадобиться...
© Copyright: Татьяна Алёшина 3, 2020
Свидетельство о публикации №120090909075
Свидетельство о публикации №120090909075
Рецензии