Вечір сплинув,й час за часом...
Промайнули дні і ночі .
А я знов любуюсь раз за разом...
На вечірні зореньк співочі.
І дівочі очі наче зорі,
Тож краса мов сонце що сідає.
То тепло що в ночі зігріває,
В щасті,у байдужості,чи горі.
Сонце сяде,беріг гляне в річку,
Ніч надходить...звечора до рання...
Наша Ненька,-мати Україна...
Спить у тиші,щирі...до свтання.
Встане сонце і проснуться луки,
Ліс проснеться в співі ластівочім.
На гіллях зграйки пташині.
Піднімуться ніжні руки,та дівочі очі,-сині-сині.
(Понкратова.О.В.)
Вечiр сплинув
© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120090903092
Свидетельство о публикации №120090903092
Рецензии