Я згадую наш Азов...
("Сєрьогу", "Валєрку" і "Клавдію")
Як пирскали сміхом і щирістю,
й щасливі босоніж блукали ним.
В полуденну спеку - на гейзер
Обід - чебурек й квас акімовський.
І ось не "візник" і не "лідерка" -
"Пристрасті кінь" платонівський...
Тобі вигортала всі спогади,
Всі болі й страхи, мрії й марення
Твоїм прийняттям душа гоїлась
В казковому місяця сяянні.
Ніжність твоя серце стишила
Здавалось в тобі я розтанула
Та тільки у снах знов приходив Він
І в мить я не я - лиш сомнамбула...
Відправим самі парастас,
Й стосунки гірко оплачемо
Подам поминальну кутю
Із медом благання пробачення...
***
© Copyright: Ангелина Верхогляд, 2020
Свидетельство о публикации №120090901696
Свидетельство о публикации №120090901696
Рецензии