Гiрка сльоза

Гірка сльоза стікала із очей,
Струмочком так обличчям бороздила,
Було багато пізнано речей,
Й не раз сльоза від цього покотилась.

Гірка сльоза…на смак вона гірка,
Й смаку свого вона ще не міняла,
Не раз в житті ось так вона стіка…
Чому тече – можливо і не знала.

Гірка сльоза…гіркіша, ніж полин,
Ніщо підсолодить її не може,
Щораз її такий із ока плин.
Невже так жаль зболілу душу гложе?

Гірка сльоза нагадує щораз
Про біль, і жаль, і кривду, і терпіння.
Та скільки буде ще в житті образ?
Чому їх сіють, мов якесь насіння?

Гірка сльоза. Чому ж вона тече?
Наповнює собою слізні ріки.
З жалю із нею серце теж пече…
То де знайти сльозі і серцю ліки?

08.09.2020 р.


Рецензии