Всiдалося сонце низенько за обрiй...

               ***
Всідалося сонце низенько за обрій,
Тікав в закулісся спекотливий день,
Поволі надходив пан- вечір добродій,
Дзвонарь калатав в дзвони "Спас","дзень-дзелень"...

Той дзвін розлітався полями усюди,
Про щось сповіщав всіх живих, неживих,
Святили скрізь яблука, мед свіжий люди
І щиро молились за рідних своїх...

Ще літо, як літо, зелені ліс, гай,
Та спаса бринить дзвін про літа прощання,
Що марні надії на щире кохання,
Облиш, моя люба,свої сподівання,
Йде осінь з дощами в шахтарський наш край...

Вже й всілося сонце низенько за обрій,
Зникає зі сцени іще один день,
Поволі заходить в дім вечір-добродій,
Дзвонарь калатає, б"є в дзвін- "дзень-дзелень"...

               ***

 


Рецензии
Написано очень душевно, стих отличный. Хочу добавить, что по-русски ты пишешь не хуже, но я с детства люблю звучание украинского языка, и поэтому на украинском воспринимается особенно лирично.
Спасибо, Ирочка!

Юрий Желиховский 2   09.09.2020 17:41     Заявить о нарушении
Спасибо, Юра, за теплые слова в мой адрес по поводу стихотворения "Всідалося сонце за обрій низенько"... Очень признательна тебе за снисходительный, мягкий тон, мы все не идеальные - пишем, всю жизнь учимся... Обнимаю, желаю удачи. Ира.

Ирина Боговина   11.09.2020 14:06   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.