Золотава, золотава...

Музика і виконання Юрія Вострова:
https://youtu.be/Rv6zx2-4REA
.
.
.
Золотава, золотава,
не чаруй, та на мани -
бо я бачу як ласкаво
ваблять очі-цигани ...

Догоріло дзвінко літо,
випив всю у неба синь ...
Віє вітер млосно житом ...
Журавлиний тане клин ...

У червоній позолоті
догора  у полі кущ;
почуттями осінь кропить
всю жагу безодні душ...

Благодать полями впала
і ворожить далечінь,
там де нас любов чекала
у тенета ворожінь…

Золотава, золотава,
був і я теж молодим ...
жито кучерів згорало,
догорівши в білий дим ...

Золотава, золотава,
розказати б  не зумів:
як була любов яскрава,
усі тіні почуттів ...

Серце всі їх підсумує,
як звело мене в дурман,
смуток у траву спрямує,
у духмяний океан ...

Золотава, золотава,
упливу за обрій я,
де палає як заграва,
вранці вся душа моя;

Хай чуття згорять закатом -
в небі суму ниць нап’юсь...
Це ти, Осінь, винувата,
що в коханні я втоплюсь ...

Золотава, золотава,
поцілуй і зачаруй -
щоб в руках твоїх розтанув -
серцю щастя подаруй…

Моє серце усе чує,
але поки ще таїть,
Доля як вгорі воркує,
щастя душам ворожить...

Золотава, золотава,
відчаруй, що не збулось
де волошки проглядали
через жито, через млость...

Адже серце, хоч не зряче,
але щастя бачить там
де нам  струни Божі  плачуть
та підносять душу нам ...

Точно так, і не інакше,
в душу входить Божий храм!