Я ще...

Я ще сподіваюсь. Не знаю на що.
Напевно, даремно. Напевно, даремно.
Вже літо за гору круту відійшло
І осінь ступає спокійно та чемно:
Потрохи скидає кучері з дерев,
У колір печалю живе все фарбує,
Калиновий кущ – зачарований лев -
Під вітром холодним потрохи нудьгує.
І дощик сіренький то йде, то не йде,
Вночі шелестить, щось  про осінь шепоче,
І Місяць сховався, у хмарах пливе,
І неба заплакані зоряні очі.
А я сподіваюсь. В полоні у мрій:
Що буде все добре. Ще буде все добре.
Лелек рівноважно-засмучений  стрій
Уноситься зранку на південь, за обрій…

картинка из Сети


Рецензии