На Эдем
Колись я йшов ,
як гість - навспІх.
Бродили в сумнівах моїх
Добро і зло, неначе дріжжі:
І падав я і піднімався.
Ставав на ноги. Знову йшов.
Життя моє - довжезний шов.
В мені він з бОлю започався.
Як плід породження Ідеї,
Ідейно зрію день за днем.
Свою дорогу на Едем
Невдовзі, виведу із неї.
Я, за означене - горОю!
Я, за терпіння. За літА.
Аби давалась доброта,
Аби лишався слід за мною.
Свидетельство о публикации №120090302250