Я лиш займу одну хвилину,
Той бідний і душею вбогий,
Чіпляє хто ярлик всім іншим,
Ніби Він бог є.
З ним мову вести нема суті,
На все у нього свій шаблон
Йму хоч трісни коромисло,
Шипить як газовий балон
Ламаючи все на дорозі,
Як в лавці слон.
Мораль:
Твій вищир «дружби» видно зразу
На тілі ніби той чиряк.
Суспільства гнилісна зараза
Ярлик продажний позаяк.
І ще додам продажний, ша!
Ярлик не вартий ні гроша.
08.08.2017р.
Ярлик не вартий нi гроша
© Copyright: Сергей Краснопольський, 2020
Свидетельство о публикации №120090204079
Свидетельство о публикации №120090204079
Рецензии