Перевод стихотворения Лины Костенко
Я Вами тяжело переболела.
Всё это было словно бред, иль сон.
Любовь подкралась тихо, как Далила,
а разум спал, доверчивый Самсон.
Теперь пора прощаться нам. День будний.
На белых окнах стынут миражи.
И как мы будем, как теперь мы будем?! —
Такие мы родные и чужие.
Та сказка дней — она была недолгой.
Тот светлый сон — ушёл не возвратить.
Но тихое сиянье над судьбою! —
оно со мной осталось на всю жизнь.
Оригинал
Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
а розум спав, довірливий Самсон.
Тепер пора прощатися нам. Будень.
На білих вікнах змерзли міражі.
І як ми будем, як тепер ми будем?! —
такі вже рідні і такі чужі.
Ця казка днів — вона була недовгою.
Цей світлий сон — пішов без вороття.
Це тихе сяйво над моєю долею! —
воно лишилось на усе життя.
Лина Костенко. Я Вами тяжело переболела
© Copyright: Виктория Волина, 2020
Свидетельство о публикации №120082609315
Свидетельство о публикации №120082609315
Рецензии