Не склалась доля вірша і мелодії.
Він все один. І все вона одна.
Поет і композитор – два добродії –
не випили співтворчості вина.
Вірш – був співучим, був пісенно-бла;госним.
Він сам себе наспівував собі.
Він мріяв про мелодію так радісно –
так мріють про кохання у судьбі.
Мелодія, немов дівча замріяне,
чекала вірно на свого вірша...
За хвостиками нот, немов за віями,
ховалася мелодії душа.
Я мрію, щоби їм вдалось зустрітися,
за обидвох би щиро порадів...
Двом душам тільки піснею зігрітися,
коли на дві душі – один мотив...
Не склалась доля вiрша i мелодii
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120082508526
Свидетельство о публикации №120082508526
Рецензии