Я хочу тебе цілувати
до пізньої ночі над містом.
До лютого щему у грудях,
до тихого слова "іще".
Я хочу тебе цілувати
і зорі збирати в намисто.
Я буду як спека, і буду
твоїм прохолодним дощем.
Я хочу тебе цілувати.
І губи, і руки, і скроні.
До полум'я в нашій кімнаті,
під місячним сяйвом колись.
Знімаючи душу і плаття,
ховаючись в теплі долоні,
Я хочу тебе цілувати
до болю, до спраги, до сліз.
До сну, що заплющує очі,
як мед виноградного грона.
До самої пізньої ночі,
до самих високих небес.
До слів, що кохані шепочуть.
До всіх таємниць безсоромних.
Я так божеволію ... хочу
завжди цілувати тебе...
хочу
© Copyright: Алена Васильченко, 2020
Свидетельство о публикации №120082408701
Свидетельство о публикации №120082408701
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.