Наш корабель пливе.
Він не пішов на дно.
І хоч довкола буря реве,
Він пливе все одно.
Хвилі йому не зламали хребта,
Вітер йому в'яз не скрутив.
І нехай, вітрил вже нема,-
Він пливе, як і плив.
Немає вітрил, поламані щогли,
Й ніхто не тримає стерна,
І хвиля скажена підіймається вгору,
Та корабель не спиняє вона.
Хоч на палубі не видно команди,
Й невідомо де капітан,
Все одно пливе наш кораблик,
Пливе крізь дощ і туман.
Я не знаю напевне куди він пливе,
Чи відшукає коли свій порт..
Ось чергова накочує хвиля
Й мене викидає за борт.
І підхоплює мене течія,
І вглиб океану несе.
Та бачу я навіть звідти,
Що наш корабель - пливе.
Наш корабель пливе
© Copyright: Анатолий Ник Галич, 2020
Свидетельство о публикации №120082406782
Свидетельство о публикации №120082406782
Рецензии