Не судилось мені розпитати про щастя у батька.
Про життя спілкуватись із ним не судилось мені.
Це таке невимовне безслівне синівське розп'яття –
говорити із батьком, коли він уже вдалині...
Не судилось мені... Не судились мені одкровення.
Не судилось мені надзмістовних годинних розмов.
Він залишив любов до життя – те єдине натхнення,
із якого мої і зростали життя і любов.
Не судилось мені... І йому не судилось пізнати,
як я жив і чого я досяг, чим страждав, чим радів...
Не судилось про щастя у батька мені розпитати.
Та щасливим я був через те, що мене він любив...
Не судилось менi розпитати про щастя у батька
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120082307290
Свидетельство о публикации №120082307290
Рецензии