Сергей Жадан - Август

Август-месяц, в котором умрешь,
став ночью над медленным руслом.
Мир кажется теплым и грустным,
горький запах горящего торфа вдохнёшь.

Август - вины и страха без.
И будет август всегда такой -
в воздухе просторно, будто в мастерской,
небо, как зверь, набирает вес.

Будет так: вода речная ещё жива –
черная, словно мокрых углей засилие,
прокачивает тишину, и малейшие усилия
твои превращаются в слова.

И говоришь, и стережёшь,
охраняешь слов ровное звучание.
Месяц невидимого сочетания.
Месяц, когда за пределы отважно идёшь.

Месяц, когда восстают дымы,
соединяя небеса и воды
духом спелости и свободы,
духом первых признаков зимы.

Когда слова из августовских костров летят,
с рек, которые прорезают поверхность,
трогают тебя-натружено, нежно
и вместе с тобой горят, горят.

Месяц, когда огни вырастают.
Месяц, когда стебли горячи, как зола.
Рука ее-еще по-летнему тепла.
Песок на отмелях прибывает.

СЕРГЕЙ ЖАДАН
Перевод Дениса Говзича
#переводыДГ

И ОРИГИНАЛ

Серпень – місяць, в якому помреш,
ставши вночі над повільним річищем.
Світ видається теплим, уривчастим,
з духом гірким торф’яних пожеж.

В серпні не буде провини й страху,
а буде так, як буває в серпні –
в повітрі просторо, ніби в майстерні,
небо, мов звір, добирає вагу.

Буде так: вода річкова –
чорна, наче мокре вугілля,
прокачує тишу, й найменші зусилля
твої перетворюються на слова.

І говориш, і стережеш,
борониш слів рівне звучання.
Місяць невидимого втручання.
Місяць відваги й перейдених меж.

Місяць, коли постають дими,
поєднуючи небеса і води
духом стиглості і свободи,
духом перших ознак зими.

Коли слова з серпневих багать,
з рік, які прорізають поверхню
торкають тебе – натруджено, зверхньо,
разом із тобою горять, горять.

Місяць, коли виростають вогні.
Місяць, коли нагріваються стебла.
Рука її – ще по-літньому тепла.
Пісок збивається на мілині.

Сергiй Жадан

Художник Руслан Смородинов «Августовский туман»

ДАЛЕЕ

Сергей Жадан «Деревья»
http://stihi.ru/2020/06/19/3043