Вийду в поле я під вечір,
Сонце скотиться на пруг,
В мене випрямляться плечі,
ОживИться все навкрУг.
Вийду в поле. Стану в полі.
Гляну в дАлечь польову:
Це моя юдоль по долі;
Це все те, чим я живу.
В полі йде на вивір колос
І в житА і в пшеницІ;
Там, переЕпел править голос,
На лящЯтім наждаці.
В полі я не випадково.
В полі я ніяк — нічий.
В полі я римую Слово.
В полі — Воля! Тут я — свій!
Свiй
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120082202498
Свидетельство о публикации №120082202498
Рецензии