Останнi днi cерпня смакую...

Останні дні серпня смакую, мов келих вина.
Терпкого, налитого сонцем і соком ігристим.
І літо, ще літо, не випите мною до дна...
І кожен день спогадом стане у низці намиста.
А неба блакить, наче в юності, зваблює знов.
Крізь ночі густі метеорний потік Персеїди.
У іншому вимірі десь загубилась любов,
І душі закоханих мабуть блукають по світу.
І яблука падають, й сливок п"янить аромат,
І сонце млинцем покотилося в Світязя плесо.
Та жодної миті, нажаль, не повернеш назад...
Десь човник пливе, вудить рибу Івасик-Телесик.
Чекають на нього, як завжди, Бабуся і Дід.
Змія гострить ніж, а у небі летять гусенята.
Добро переможе. Тому сумувати не слід.
І слухають казку, завмерши, маленькі внучата.
Останні дні літа... смакую, мов келих вина.
Ще трішки і осінь прийде до мойого порогу.
А ,поки-що, серпень, не випитий мною до дна..
Складаю молитву за рідних і близьких  до Бога


Рецензии
Какие красивые стихи!
Очень понравились!❤👍👍👍
С уважением, Наталья

Наталья Алетина   07.11.2020 21:31     Заявить о нарушении