Сплива лiто

Спливає літо

Завітало в гості мальовниче літо
і заколосились сонячно хліба.
Налилась пшениця, достигає жито,
віти свої миє у ріці верба.

Голубі волошки заплело у косу.
дарувало щедро лагідне тепло,
та лягли у лузі морогу покоси
і краси тієї ніби й не було…

Відбуяло цвітом променисте літо,
усихає хутко ще поважний день,
позбирало в копи золотисте жито,
усе менше чути жайвора пісень.

Відлунали дзвони, голосисті грози,
поховалась зелень в стиглі пшениці.
Впали на покоси прохолодні роси
і квітують маки вже на рушниці…

Світяться світанки у серпневі ранки
і частіше яром стелеться туман.
Журавлиний клекіт, в небесах лелеки,
укриває рясно ряскою лиман.

Вже за видноколом причаїлась осінь,
золота й багрянцю доста принесла.
Синім підмалює лазурову просинь,
вистеле дарунки щедро на столах.

Та господарює літо мальовниче,
у валки на полі скошено хліба.
Жайворина ж пісня у юнацтво кличе
і весняний присмак все ще на губах…

13.08.2020