Майже все життя прожив я в місті,
і лише четверть я прожив в селі,
і там не намагався мати я користі,
де я до нього прикипів мов до землі.
Хтось називав село те - Лепетиха,
і ляпатинцями людей, які в ньому жили,
його не обійшло,як інші села лихо,
в якому ще недавно, яблуні цвіли.
В саду цвіли і яблуні і груші,
в селі був клуб і пошта і сільрада,
а той, хто все це знищив, хто розрушив,
від тих правителів, чекала нагорода.
Такого сміховиська в нас ще не було,
де б люди свою гордість, свою честь втрачали,
щоб іменем того, хто знищив те село
найдовшу вулицю в тому селі назвали.
Майже все житття
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120081202702
Свидетельство о публикации №120081202702
Рецензии