О Боже, як тут гірко не ридати,
Життя його уже зав'янув цвіт...
Тут хочеться і плакати, й кричати,
Щоб болем цим пройнявся увесь світ.
Як боляче отак життя втрачати,
На сцені світу став він, як Атлант,
Співом своїм міг Землю обіймати...
Війна забрала світовий талант.
Нікому зовсім смерті не бажаю...
Та тільки бачу я — така тут суть,
Що гідні дуже рано помирають,
Негідники ж, бува, довго живуть.
Пам ятi Василя Слiпака
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2020
Свидетельство о публикации №120080908690
Свидетельство о публикации №120080908690
Рецензии