У загадкову ніч, в безмежнім синім морі,
Де місяць срібне сяйво хвилям дарував,
Плив Привид-Корабель на водному просторі -
Морями він багато років мандрував.
Давно вже Корабель покинула команда,
І вітер його гнав крізь бурі та шторми.
Для суден, для морських, вів був, немов принада.
А ті, хто з ним зустрівсь, йшов рибам на корми.
Згадалися Йому ті моряки веселі...
Зухвалий Капітан, що кинув виклик всім:
Богам морських стихій Нептуну та Борею.
Бо впертість він свою здійняв понад усім.
Кричав: - Я не боюсь ні хвиль, ні сили вітру!
До Другого Пришестя будем плавать ми!
І раптом йому голос відповів нізвідки:
- До Другого Пришестя хочеш? Ну, пливи!
Вже декілька віків Летючий той Голландець
Блукає по морях. Притулку не знайшов.
До берега не може жодного пристати,
Бо Другого Пришестя час ще не прийшов.
25.07.2020
Летючий Голландець
© Copyright: Сафронова Елена, 2020
Свидетельство о публикации №120080907666
Свидетельство о публикации №120080907666
Рецензии