Стояла вбога і сліпа людина...
А всі ішли... хоч зрячі, та сліпі...
Бо зір - не очі, серцю краще видно,
Що є добро, що зло - на світі цім.
Біжать туди або сюди овечки,
У них немає пана в голові...
Хто крикне голосніше - той і перший,
Його і будем слухатися всі...
А що ж Господь? Він нас за все спитає -
Чому широким стадо йшло шляхом...
А в Рай вузька стежина заростає,
І лиш одна вівця бреде за Пастухом.
Так легко бути серед тисяч дурнів,
А хто розумний - геть його, на хрест!
Нам тут стабільно, не турбуйте, буйні!
Нам дайте їжу, нам не до Небес!
А в Небі Бог на дійство споглядає,
На цю земну незграбну суєту...
А тих, хто йшов на Його Голос з Раю -
Як переможців зустрічає тут!
08.08.2020. м.Київ
Без пана в головi
© Copyright: Валентина Руда, 2020
Свидетельство о публикации №120080900002
Свидетельство о публикации №120080900002
Рецензии