Серпень запікся у жарі.
Кудись поділась прохолода.
З степів розжарених сухі вітри
Приносять пахощі зомлілої природи.
Поля віддали людям свої коси.
Краса вже голої землі,
Сховалась в липні у покосах,
І в чорній зсушеній ріллі.
Приготувався Лев стрибнути,
Пригнув рамена до землі,
Йому не довго вже тут бути,-
З гарячих, спалених степів
В осінні далі треба йти.
Загубиться його там слід
В дощах та у туманах сивих.
А потім й осені вітрила
Згорнуться в віхолах зими.
Та зараз квіти ще квітують
І пахнуть яблука в садах.
Останній літа поцілунок
Горить у серпня на вустах.
Мiсяць Лева...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2020
Свидетельство о публикации №120080806106
Свидетельство о публикации №120080806106
Рецензии
