Ностальгічні ночі з присмаком вина,
разом на балконі тільки ти і я.
Ти так важко палиш, п'єш моє вино,
дивишся серйозно на чиєсь вікно.
Я дивлюсь на тебе, п'ю своє вино,
дихаю повітрям з димом за одно,
слухаю поради, що звучать внизу.
Думаю, а може я не так живу?
Десь у світі може є й моє життя,
та я тут з тобою, в серці каяття,
а твої бездонні у нічній красі,
шансів не лишають, щоб від тебе йти.
Тож давай ще трохи тут посидимо,
ностальгічним ранком будем за одно.
Смак вина змішаєм з присмаком обійм,
може , навіть краще жити без надій.
***
© Copyright: Марлин Авор, 2020
Свидетельство о публикации №120080803980
Свидетельство о публикации №120080803980
Рецензии