Ще скiльки?

Ще скільки? Знаєш? Де та правда?
Де той рубіж ? Де прірва та?
Коли вже стануть неважливі,
Усі несказані слова.

Коли залишить біль кордони,
Твоєї кволої душі.
І ти вже більше не напишеш,
Свої поранені вірші

Не встигнеш навіть посміхнутись,
Своєму мареву та сну.
Хотів, але вже не побачиш.
Холодну зиму чи весну.

Так само - літо, осінь,  небо,
Думки, події, страх, життя.
Ніхто вже більше не почує
мотив твого серцебиття...


Рецензии
Дужый дзякуй за верш! Вельмi спадабалася! З паважаннем Антон!

Антон Евсеенко Борисович   21.12.2020 19:30     Заявить о нарушении
Дякую,друже!

Владимир Фадеев   21.12.2020 20:37   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.