Лина Костенко. Я солнце вечером благодарю

           * * *
Я солнце вечером благодарю
За светлый день и за мою усталость.
За годы те, что будто бы в раю,
За василёк во ржи, как богоданность.

За твой рассвет и яркий твой зенит
И за ожог моих зенитов смелых.
За то, что день грядущий зазвенит,
За то, что в прошлом отзвенеть успело.

За небо в небе и за детский смех
И за добро, что в сердце не порушу.
Тебя с мольбой благодарю за всех,
За тех, кто в жизни не позорил душу.

Чтоб не легла на озаренье тень,
Чтоб капли крови не было пролито,
Тебя благодарю за светлый день
И за потребность слова, как молитвы.

           6.08.2020 г.

Перевод с украинского Владислава Бусова


          * * *
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.

         Лина Костенко