Наобмацок вона-то, да,
Мне сёння мама гаваріла:
Не прі, сынок мой, зном до дідка!
А то, мо, вун заразна тьма вш!
От пак яка свята Світлан.
І на прыпычку грэчка стынэ.
А на высільле дэ ты скыныш
Яку ломачынку с хлыва.
Сыба но так, подмухай яксь.
А на оборы гындэ в діда
Ужэ й ж корова подойілась.
І нашо нам яка хохзяйк,
Шо но хохлаток доглядайт.
...мы ж шэ такы во ек бы діткы,
Шо но і млілы б од найідкый
Свидетельство о публикации №120080603902