Екатерина Ненчева. Колись, здiйнявши в сине небо о

Екатерина Ненчева

Колись, здійнявши в синє небо очі,
я бога мала у душі дівочій;
а нині в очі глянула тобі,
в них інший бог відкрився далебі!

Йому зложила клятву я охоче,
довічно я йому служити хочу;
всі білі квіти юні я віддам,
щоб уквітчати мій любові храм… 

(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Екатерина Ненчева


Преди, кога се взирах в небесата,
всевишний бог ми пълнеше душата;
но днес, кога се в твоя поглед взрях,
там други бог захласната видях!

Пред този бог аз клетва веч изрекох,
в догробна служба нему се обрекох;
и с белите цветя на младостта
ще кича храма свят на любовта…


Рецензии