492. Василь Стус. Расцвел тюльпан, утешил душу...

Расцвел тюльпан, утешил душу,
коричневый тугой пыляк*,
все лепестки свои раскинул
просторно и вольготно так.
Расцвел тюльпан — к нему я в гости,
до угощенья он мастак,
лиловые  дугою листья,
поджарый стебель — гнется часто
на ошарашенных ветрах.
Вокруг него одни братки,
уж при земле — цветут химерно,
просторят листья ноготки,
и амарант, как ненаедный,
взыскует Божией руки.
Но по-над ними лишь тюльпан
царит, возвеселяя лан*.

*ПЫЛЯК – пыльник, содержащая пыльцу часть тычинки цветковых растений.
* ЛАН - муж. , южн. , вор. , тул. поле, нива, пашня; большая засеянная полоса. Словарь Даля.



Розцвів тюльпан і душу втішив,
брунатний і цупкий пиляк,
всі шість пелюсток порозпростав
одлегло і розлого так.
Розцвів тюльпан — я в нього в гостях,
до пригощання він мастак,
лилове листя подовгасте,
стебло м’язисте — гнеться зчаста
на ошелешених вітрах.
Довкола нього лиш братки,
вже при землі — цвітуть химерно,
просторять листя нагідки,
і амарант, як ненажерний,
зискує з Божої руки.
Та понад ними лиш тюльпан
князює, звеселяє лан.


Рецензии