Це серце манить,також зве...
Тривоги ллються мов дощами.
Це проявляється речами...
А часом гамірно реве.
То біль із нього майбуть мчить.
Неначе вітер серед поля.
На то усе є божа воля...
Щоб у любові лишень жить.
Це серце певно відчуває...
То чи радіє,чи болить.
Чи бурю лагідну здіймає...
Чи гірку долю норовить...
Воно вестиме знов до втрати?
Ачи печалі прихова.
То лиш хитається трава...
Бо лиш усе хоче сказати.
Що і таке в житті бува.
(Понкратова.О.В.)
Це серце
© Copyright: Лена Грама, 2020
Свидетельство о публикации №120080403139
Свидетельство о публикации №120080403139
Рецензии