Самотність-це коли ти з нею віч на віч,
Печальний діалог,
Єдина чашка кави...
Нажаль їй доля дарувала право
З тобою бути поруч вдень та вніч.
Коли комусь дарують квіти та прикраси,
Десь в глибині ти відчуваєш біль,
Та непомітно розчиняєся в юрбі,
Собі подарував,щось час від часу.
Самотність-це коли твій телефон,
Мовчить як камінь з ранку та до ночі,
Коли від сліз вологі твої очі
І так печально грає саксофон...
My love,my love...лунає в небо спів,
Як крик душі,що замикає коло,
Коли бринить його самотній голос
В цей час не треба вже ніяких слів...
. Руся Ялинська
Одинокий саксофон
© Copyright: Руся Ялинская, 2020
Свидетельство о публикации №120080209701
Свидетельство о публикации №120080209701
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.