Спустились сутінки низенько біля хати.
Липневий день стомився від жари
І в очеретах ліг відпочивати.
І я засну до ранньої пори.
Та літній сон чомусь такий короткий,
І ніч проходить хутко, наче мить.
А за вікном духмяний і солодкий
Квітковий аромат мене п’янить.
Невдовзі встане вранішня зоря,
І трави вмиються холодною росою.
Я відірву листок календаря
І заберу на спомин із собою.
29.07.2020
Л тня н ч
© Copyright: Лариса Перминова, 2020
Свидетельство о публикации №120073002351
Свидетельство о публикации №120073002351
Рецензии
