Красуне юна i така тендiтна...
О, що з тобою скоїли роки? -
Iде старенька - тиха й непомiтна -
Вздовж берега мiфiчної рiки.
Повицвiтали брови соболинi,
Не задивлятись бiльш у височiнь...
А час безжальний плине безупинно,
Зникаючи в туманну далечiнь.
Вона iде - цiлують ноги квiти,
Вiдблискують люстерка на водi.
Іде дiвчина, часом оповита,
Та очi - яснозорi, молодi.
Тож чом її голiвонька бiленька?
Чи тiї коси виплела зима?..
Тремтить в долонях квiточка маленька -
Сьогоднi є, а завтра i нема...
А десь далеко - прибрана оселя,
Та навкруги розкинулись жнива.
Там граються метелики веселi
Й дитинка бiлi квiти полива...
27.07.2020
Плине час
© Copyright: Елена Кочергина, 2020
Свидетельство о публикации №120072707569
Свидетельство о публикации №120072707569
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.