Давай поїдемо додому
Здається легко, та усе не так
Яка б на серці не була оскома
У цьому світі ти простий жебрак
Є дах, є їсти
Є за що прожити
І в той же час на серці зажди брак
Є чемодани, є що положити
Та тут не зупиняєтсья літак
По світі ми розходимось даремно
Даремно ми шукаємо метал
Бо поза домом буде завжди темно
З заліза ви не зліпите кристал
І буде день захочеш повернутись
Зациклишся на відліку хвилин
Захочеться на небо озирнутись
А сонце а нас одне і місяць в нас один
Здавалося б все близько все єдине
І світ то ніби наш суцільний дах
Та є у кожної нормальної людини
Бажання знов прийтись по пройдених слідах
Давай по демо додому
© Copyright: Мария Талалай, 2020
Свидетельство о публикации №120072409383
Свидетельство о публикации №120072409383
Рецензии