По в нця я. Агов! Ау!..

*   *   *


         Сонцю пульсуючому Антонію Печерському,
         який мені (та й не лише мені) відкривався
         і підбадьорував, —
         серцем вдячним присвячується


По вінця я.
Агов!
Ау! Весь світ —
провінція —
Тут було — Бога??
А як тут до Антонія святого!
О, дикий порух вух...
а де тут звук? від світу —
                Богозвукового??


А Сонце-то — його — вже серце знатиме!..
Антонію, а Сонце-то веселе —
знов відлюдкувате?
а сонце це на нас — насмішкувате?..
Ти Лавру заснував!! —
     чого ж світ
     мішкуватий
й принаймі — вниз
то вата
вата
вата?..

сонцю вставилось Око —
й ця отака-то?

23.07.2020,
свято Антонія Києво-Печерського


Рецензии