Добігти мріяв я до виднокола
і зазирнути аж за небокрай,
у серці подолати клятий холод,
бажань душі задовольнити голод
і відшукати щастя водограй.
Уперто крокував назустріч сонцю,
десятки років йшов за горизонт…
А нині на висках сріблястий стронцій
і лише власна тінь у охоронцях
та роздумів зело тісний ескорт.
У тебе очі – ліхтарі зелені,
янтарні стріли дикого кота
з відтінком ізумруда, листу кленів.
Їх дарував тобі спокуси геній,
лиха з них шармом віє доброта…
Іще бракує вражень і емоцій,
розбитих в друзки келихів-сердець?
Твоїх до болю фантастичних лоцій,
з еротики смаком на кожнім кроці
я начитався, люба… Хай їм грець!
2020
Хай йому грець!
© Copyright: Олександр Мачула, 2020
Свидетельство о публикации №120072203309
Свидетельство о публикации №120072203309
Рецензии