Бедная моя муза

Що ж їй робити, бідній?
Ліна Костенко

Бедная моя муза
Терзалась со мною в узах,
Пороги богам обивала,
Участвовала в союзах,
Несла в подоле хлеба,
Указывала на небо,
Стелила постель-травку,
Упрашивала Мавку
Помочь мне водой и полем,
И всё говорила: «Полем
Твои сорняки мы с другом
Амуром, моим супругом»
Спасибо душа-Психея.
Иди отдыхай, не смею…

2017

Есть замечательный стих Лины Костенко, жаль, что из-за украинского языка не всем до конца понятный:

Чи  й  справді  необхідно,  щоб  жінка  була  мужня?
Спасибі  вам,  спасибі  за  цей  пріорітет.
Поетам  всіх  віків  була  потрібна  Муза.
А  жінці  хто  потрібен,  якщо  вона  -  поет?

Хіба  дві  жінки  -  ми  -  подужаєм  цю  зграю
проблем  і  протиріч,  що  жалять  кожну  мить?
Я  в  неї  на  очах,  розтерзана,  вмираю,  -
що  ж  їй  робити,  бідній?  -  лиш  руки  заломить.

І  хто  нам  допоможе?  Єдиний  у  трьох  лицях?
Кому  я  кину  квітку,  прекрасну,  як  зорю?
Ми  з  Музою  -  ми  дві  -  дві  жінки  -  де  наш  лицар?!
Ось  Муза  продиктує,  а  я  його  створю.